Т.Й. Шугай, методист навчально-методичного
кабінету психологічної служби
«Між самодопомогою у стресових ситуаціях та зверненням до фахівця з
психічного здоров’я є ще один етап — перша психологічна допомога за
принципом «рівний рівному». Цей підхід часто використовують у
спільнотах: серед ветеранів, медиків, інш.».
І Визнання проблеми
Спочатку проблему необхідно визнати. Варто підійти до людини та дати їй
зрозуміти, що за неї переживають. Висловлювати занепокоєння можна через
факти та «я-повідомлення». Наприклад, «я бачу, що ти плакав вчора», «мене
турбує те, що ти перестала дотримуватися свого ранкового кавового
ритуалу». Запитайте чи готова людина поговорити про це.
«Немає жодних гарантій, що людина одразу ж відкриється вам, навязуватись
не потрібно. Важливо дати відчути, що вам не байдуже. Це є вкрай
необхідним для людини та дуже цінним для неї.
ІІ Слухання
Далі варто безоціночно вислухати. Не засуджувати людину, яка ділиться
своїми переживаннями. Тут важливо не порівнювати її досвід з власним або
досвідом іншої людини.
ІІІ Небайдужа реакція до проблем людини
Третім кроком є небайдужа реакція до проблем людини.
«Порадьте людині техніки самодопомоги, нагадайте, що ви поруч і завжди
готові допомогти, поділіться інформацією про те, як впоратися із стресом або
іншими сильними емоційними переживаннями»…
ІV Пропозиції, спираючись на ситуацію
Наступна сходинка – запропонувати звернутися за допомогою до фахівця –
психолога, психотерапевта, інш. спеціаліста з психічного здоров’я.
Варто бути готовими, що людина може відмовити. Ця пропозиція може
пролунати як один із варіантів впоратися із проблемами, які зараз турбують
людину. Важливо донести, що звертатися по допомогу — це не соромно, це
нормально.
Важливо через певний час переконатися, що людина відвідала фахівця з
психічного здоров’я або звернулася по кваліфіковану допомогу у будь-який
інший спосіб (зателефонувала на гарячу лінію, сходила на групову терапію
тощо)…